Сорока (Pica pica) зажила собі поганої слави. Пригадуєте, дітьми нам наказували не залишати без догляду невеликі блискучі предмети, наприклад, чайні ложки, адже ці спритні птахи крадуть все, що поміщається в їхні дзьоби. Переконання щодо такої поведінки сорок навіть надихнули свого часу Россіні на написання опери «Сорока-злодійка». Нині ставлення до цих птахів змінилося на більш екологічно чутливе, тепер сорока постає грізним руйнівником гнізд невинних співочих птахів. Так чи інакше, але сорок вважають чорно-білими бандитами.

Проте цих птахів ніколи не вважали нерозумними. Вид сорока належить до Воронових (Corvidae) (також включає ворон, круків, галок, сойок, горіхівок тощо), родини яка серед птахів вирізняється особливо великим переднім мозком. Останнім часом представники цієї родини в ході чисельних дослідів довели, що володіють багатьма здібностями, які вчені раніше приписували тільки вищим ссавцям, зокрема, ці птахи демонструють творче використання різних предметів, передбачливість тощо. Нещодавно в журналі PLoS Biology група німецьких учених навела дані про ще одну здібність сорок — вміння упізнавати себе в дзеркалі.

Психолог Гельмут Пріор (Helmut Prior) із Франкфуртського університету імені Гете і його колеги з Рурського університету провели на сороках експеримент із мітками, що розташували на такому місці тіла птаха, яке сорока могла б побачити лише в дзеркалі.

«Оснащені мітками, сороки здійснювали спонтанні дії, спрямовані на мітки», — пишуть автори статті. Коли сорока виявляла активність, спрямовану в бік цієї мітки (наприклад, намагалася здерти її), учені змогли зробити висновок, що ці птахи впізнають у зображені в дзеркалі самих себе, розуміють, що це саме вони, а не інші істоти.

Ці дані вказують на те, що не тільки ссавці можуть упізнавати себе, але інші види здатні до самовпізнавання, котрі не мають так званої нової кори (неокортексу), що розташована в верхньому шарі півкуль мозку ссавців і відповідає за вищі нервові функції — сприйняття, просторову орієнтацію, мислення, мову (в людей). Нова кора, як вважали, критично важлива для саморозпізнання в ссавців, і результати досліду з сороками показують, що вищі пізнавальні здібності можуть розвиватися в істот, які на еволюційних лініях стоять далеко від ссавців.

Результати експерименту «показують, що важливі компоненти здатності людини впізнавати себе можуть розвинутися незалежно в інших хребетних із другою еволюційною історією», зазначають автори статті.

Ссавці й птахи мають суттєво різні структури мозку й майбутні дослідження повинні встановити, яким чином достатньо різні структури можуть продукувати подібні навички.