Директива Європейського союзу зі збереження диких птахів
Директива Європейського союзу зі збереження диких птахів (Council Directive 79/409/ЕЕС on the conservation of Wild Birds) набула чинності 1979 р., і вступила в дію в 1981 р.
Директива має на меті створення умов для охорони, управління та контролю за популяціями диких видів птахів, а також регулювання використання цих видів у Європейському Союзі. Вона служить для забезпечення базового захисту диких птахів від лову і забою, а також для забезпечення достатньої охорони ареалів їх проживання, особливо це стосується захисту зникаючих і мігруючих видів; крім того, Директива забороняє масштабний вилов або вилов не вибірковими методами, і запобігає торгівлю та комерційне використання більшості видів птахів.
Відповідно Директиві, країни-члени ЄС повинні вживати спеціальні охоронні заходи для забезпечення захисту диких птахів і ареалів їх проживання, особливо видів, наведених у Додатку I. Це передбачає виділення, управління і контроль за Спеціальними захисними зонами (СЗЗ), в тому числі також заборону певних видів шкідливої діяльності (наприклад, сільського господарства або лісівництва). Крім створення СЗЗ,
країни-члени повинні підтримувати ареали проживання, відновлювати зруйновані біотопи і створювати нові для мешкаючих в дикій природі видів птахів.
Директива містить кілька додатків:
СЕЕ 1 = Додаток I (перераховує види і підвиди, що знаходяться під загрозою вимирання, які є вразливими, рідкісними або специфічними з екологічної точки зору).
СЕЕ 2 = Додаток II/1 і II/2 (у ІІ/1 визначений перелік територій, в межах яких дозволено полювання на види, внесені в ІІ додаток; а у ІІ/2 – зазначений перелік країн, в яких на ці види дозволено полювання).
СЕЕ 3 = Додаток III/1 і III/2 (перераховані види можуть бути об’єктами торговельної діяльності (в живому або мертвому вигляді), якщо вони були спіймані або здобуті легально в межах територій країн-членів Європейського союзу, за умови що це не суперечить місцевим законам).
В зв’язку з розширенням Європейського Союзу, в Директиву вносились певні поправки, з урахуванням біорізноманіття нових країн-членів. Зроблені деякі виключення для законної спортивної діяльності та мисливської практики і для того, щоб влада могла приймати заходи в тих особливих випадках, коли птахи представляють серйозну небезпеку для здоров'я і безпеки населення, врожаю, тваринництва, рибництва, лісів, та інших представників флори і фауни. Крім даних винятків, накладено заборону на торгівлю, перевезення та утримання в неволі з метою продажу, а також пропозицію на продаж живих або мертвих птахів, їх частин або продуктів з них, за винятком видів, наведених у Додатку III Директиви. Крім того, країни-члени зобов'язані сприяти дослідженням та діяльності, що сприяє охороні, управлінню, та використанню видів птахів, зазначених в Директиві.
Згідно оціночних досліджень, проведених Європейським Природоохоронним Агентством в травні 2005 р., загальна площа територій, позначених як Спеціальні Захисні Зони (СЗЗ) мережі «Natura 2000», в рамках Директиви зі збереження диких видів птахів, за останнє десятиліття зросла з 8 до 29 мільйонів гектарів.
Усі види птахів, що перебувають під загрозою зникнення у світі, і що мешкають в ЄС-25, тепер перебувають під захистом Директиви про охорону диких видів птахів. Оціночні дослідження, проведені Birdlife International і Королівським Товариством Охорони Птахів, показують, що Директива значно допомогла захисту тих видів, яким загрожував найбільший ризик, частково за рахунок виділення СЗЗ. Це дослідження, засноване на інформації по п'ятнадцяти країнам-членам, для яких дані були в достатній кількості, продемонструвало, що збільшилася не тільки популяція зникаючих видів в середньому, в порівнянні з іншими видами птахів в ЄС, але і той факт, що ці ж види мають кращі показники в країнах ЄС, ніж в інших Європейських країнах, що не входять в ЄС.
Директива має на меті створення умов для охорони, управління та контролю за популяціями диких видів птахів, а також регулювання використання цих видів у Європейському Союзі. Вона служить для забезпечення базового захисту диких птахів від лову і забою, а також для забезпечення достатньої охорони ареалів їх проживання, особливо це стосується захисту зникаючих і мігруючих видів; крім того, Директива забороняє масштабний вилов або вилов не вибірковими методами, і запобігає торгівлю та комерційне використання більшості видів птахів.
Відповідно Директиві, країни-члени ЄС повинні вживати спеціальні охоронні заходи для забезпечення захисту диких птахів і ареалів їх проживання, особливо видів, наведених у Додатку I. Це передбачає виділення, управління і контроль за Спеціальними захисними зонами (СЗЗ), в тому числі також заборону певних видів шкідливої діяльності (наприклад, сільського господарства або лісівництва). Крім створення СЗЗ,
країни-члени повинні підтримувати ареали проживання, відновлювати зруйновані біотопи і створювати нові для мешкаючих в дикій природі видів птахів.
Директива містить кілька додатків:
СЕЕ 1 = Додаток I (перераховує види і підвиди, що знаходяться під загрозою вимирання, які є вразливими, рідкісними або специфічними з екологічної точки зору).
СЕЕ 2 = Додаток II/1 і II/2 (у ІІ/1 визначений перелік територій, в межах яких дозволено полювання на види, внесені в ІІ додаток; а у ІІ/2 – зазначений перелік країн, в яких на ці види дозволено полювання).
СЕЕ 3 = Додаток III/1 і III/2 (перераховані види можуть бути об’єктами торговельної діяльності (в живому або мертвому вигляді), якщо вони були спіймані або здобуті легально в межах територій країн-членів Європейського союзу, за умови що це не суперечить місцевим законам).
В зв’язку з розширенням Європейського Союзу, в Директиву вносились певні поправки, з урахуванням біорізноманіття нових країн-членів. Зроблені деякі виключення для законної спортивної діяльності та мисливської практики і для того, щоб влада могла приймати заходи в тих особливих випадках, коли птахи представляють серйозну небезпеку для здоров'я і безпеки населення, врожаю, тваринництва, рибництва, лісів, та інших представників флори і фауни. Крім даних винятків, накладено заборону на торгівлю, перевезення та утримання в неволі з метою продажу, а також пропозицію на продаж живих або мертвих птахів, їх частин або продуктів з них, за винятком видів, наведених у Додатку III Директиви. Крім того, країни-члени зобов'язані сприяти дослідженням та діяльності, що сприяє охороні, управлінню, та використанню видів птахів, зазначених в Директиві.
Згідно оціночних досліджень, проведених Європейським Природоохоронним Агентством в травні 2005 р., загальна площа територій, позначених як Спеціальні Захисні Зони (СЗЗ) мережі «Natura 2000», в рамках Директиви зі збереження диких видів птахів, за останнє десятиліття зросла з 8 до 29 мільйонів гектарів.
Усі види птахів, що перебувають під загрозою зникнення у світі, і що мешкають в ЄС-25, тепер перебувають під захистом Директиви про охорону диких видів птахів. Оціночні дослідження, проведені Birdlife International і Королівським Товариством Охорони Птахів, показують, що Директива значно допомогла захисту тих видів, яким загрожував найбільший ризик, частково за рахунок виділення СЗЗ. Це дослідження, засноване на інформації по п'ятнадцяти країнам-членам, для яких дані були в достатній кількості, продемонструвало, що збільшилася не тільки популяція зникаючих видів в середньому, в порівнянні з іншими видами птахів в ЄС, але і той факт, що ці ж види мають кращі показники в країнах ЄС, ніж в інших Європейських країнах, що не входять в ЄС.
(79/409/EEC)
РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАР?СТВА,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського економічного співтовариства і, зокрема Статтю 235,
Беручи до уваги пропозицію Комісії,
Беручи до уваги думку Європейського парламенту,
Беручи до уваги думку Економічного і соціального комітету,
Беручи до уваги заяву Ради від 22 листопада 1973 р. про програму дій
Європейських співтовариств щодо навколишнього середовища, заклик до конкретних дій для захисту птахів, доповнених постановою Ради Європейських Співтовариств і Представниками урядів держав-членів зустрічі в рамках Ради від 17 травня 1977 р. на продовження та реалізації європейської політики Співтовариства та дій програми з навколишнього середовища;
Беручи до уваги велике число видів диких птахів на природних європейських територіях
(…)
Враховуючи, що види диких птахів на природних європейських територіях країн-членів Європейського Союзу належать переважно до мігруючих видів, ці види складають спільну спадщину і ефективний захист птахів (…) тягне
спільну відповідальність;
В той самий час умови життя для птахів в Гренландії принципово відрізняються від умов проживання в інших регіонах європейської території держав-членів, у зв'язку із загальними особливостями і, зокрема, кліматом, низькою щільністю населення, і винятковими розмірами та географічним положенням острова;
Беручи це до уваги, Директива не повинна стосуватися Гренландії;
В той час як збереження видів диких птахів на Європейській території держав-членів необхідно для досягнення, в рамках функціонування спільного ринку, цілей Співтовариства щодо поліпшення умов життя, гармонійного розвитку економічної діяльності на всій території Співтовариства,та безперервного і збалансованого
розширення (…);
В той час як прийняті заходи повинні стосуватися різних факторів, які можуть вплинути на кількість птахів, а саме наслідків діяльності людини таких, як, зокрема, знищення і забруднення навколишнього середовища, середовища їх проживання, вбивства людьми та торгівлі (…), тоді як суворість таких заходів повинна бути адаптована до конкретної ситуації з різними видами у рамках природоохоронної політики;
В той час як збереження, спрямоване на довгостроковий захист та раціональне використання природних ресурсів, як невід'ємної частини спадщини народів Європи(…) дозволяє управляти природними ресурсами та регулювати їх використання на основі заходів (…), налагоджувати природну рівновагу між видами, наскільки це розумно і можливо;
У той час як збереження, підтримка або відновлення достатнього різноманіття та ареалу має важливе значення для збереження всіх видів птахів, при цьому деякі види повинні бути предметом особливих заходів по збереженню, що стосуються їхнього виживання, з метою забезпечення їх виживання і розмноження в їх ареалі розповсюдження; такі заходи повинні також враховувати мігруючі види, а також координуватися з метою створення єдиного цілого;
Беручи до уваги небезпеку, що йде від комерційних інтересів і стосується можливого шкідливого тиску на експлуатацію [видів] (…), необхідно ввести загальну заборону на маркетинг (…) [за винятком видів] біологічний статус яких не перешкоджає цьому, при цьому враховуються конкретні умови, що склалися в різних регіонах;
У цей же час, як через високу чисельність видів, особливості географічного розподілу і репродуктивної швидкості в співтоваристві в цілому, деякі види можуть бути мисливськими, що є цілком прийнятним, якщо встановлюються і дотримуються певні ліміти; таке полювання має бути сумісним із забезпеченням задовільної чисельності видів;
У той час як(…)[засоби і методи полювання та вбивства] , що призводять до неселективного лову або лову в занадто великих кількостях, повинні бути заборонені через надлишковий тиск, яке вони справляють чи можуть справляти на відповідні види;
У цей самий час … відповідно до деяких конкретних ситуацій…
передбачаючи можливість відступу від певних умов, з урахуванням
контролю з боку Комісії;
У цей же час збереження птахів і, зокрема, перелітних, як і раніше створює потребу в наукових дослідженнях, які також дозволяють оцінити ефективність вжитих заходів;
В той же час (…) [при інтродукції нових видів слід консультуватися з Комісією], щоб введення будь-яких видів диких птахів, що не входять в фауну європейських територій держав-членів не завдало шкоди місцевій флорі та фауні;
Враховуючи, що Комісія буде раз на три роки підготовлювати і направляти до держав-членів зведеної доповіді на основі інформації, представленої державами-членами про використання національних положень, введених відповідно до цієї Директиви;
Беручи до уваги необхідність швидко адаптувати певні програми з урахуванням технічного і наукового прогресу, при цьому, з метою сприяння реалізації заходів, необхідних для цієї мети, положення повинно бути зроблено для процедури встановлення тісного співробітництва між країнами-членами Європейського Союзу і комісії в комітеті з питань адаптації до технічного і наукового прогресу,
ПР?ЙМАЄ ЦЮ Д?РЕКТ?ВУ:
Стаття 1
1. Ця директива має відношення до збереження всіх видів птахів, які зустрічаються в дикій природі на європейській території держав-членів, до яких застосовується Договір. Вона охоплює захист, управління та контроль за цими видами і встановлює правила їх експлуатації
.
2. Вона стосується птахів, їхніх яєць, гнізд і середовища проживання.
3. Ця Директива не поширюється на Гренландію.
Стаття 2
Держави-члени вживають необхідних заходів для збереження популяцій цих видів, згаданих в статті 1, на рівні, який відповідає, зокрема, екологічним і науково-культурним потребам, враховуючи при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також адаптації цих видів до даного рівня.
Стаття 3
1. У світлі вимог, зазначених у статті 2, держави-члени повинні вжити необхідних заходів щодо збереження, підтримання або відновлення достатньої різноманітності і області проживання для всіх
видів птахів, згаданих у статті 1.
2. Збереження, підтримка та відновлення біотопів і місць проживання має включати в першу чергу наступні заходи:
(А) створення охоронюваних територій;
(Б) утримання та управління охоронюваними зонами, у відповідності з екологічними потребами птахів як всередині, так і
поза охоронюваними зонами;
(С) відновлення зруйнованих біотопів;
(Г) створення біотопів.
Стаття 4
1.Види, згадані у Додатку I, мають бути предметом спеціальних заходів, для забезпечення їх виживання і відтворення в своєму ареалі.
У зв'язку з цим увага повинна приділятися:
(А) видам під загрозою зникнення;
(Б) видам, уразливим до конкретних змін в середовищі їх проживання;
(С) видам, що вважаються рідкісними через невелику чисельність або обмежений розподіл;
(Г) іншим видам, які потребують уваги з причини специфіки їх середовища існування
Зміни в чисельності мають прийматися до уваги в якості фону для
оцінок. Держави-члени повинні класифікувати найбільш придатні для птахів території, як спеціальні захисні зони для збереження цих видів (…)
2. Держави-члени повинні вжити аналогічних заходів для регулярно мігруючих видів, не перерахованих в Додатку I, з урахуванням їх потреби у захисті на ділянках морів та суші, де ця Директива має місце – в місцях їх розмноження, линьки, зимівлі та перевалочних пунктів вздовж шляхів міграції. З цією метою держави-члени повинні приділяти особливу увагу
охороні водно-болотних угідь і, зокрема, водно-болотних угідь міжнародного значення.
3. Держави-члени направляють Комісії всю необхідну інформацію, так що це може потребувати відповідної ініціативи для координації районів, викладених в пунктах 1 і 2 вище, які відповідають вимогам захисту
цих видів у морі і на суходолі, де ця Директива застосовується.
4. Щодо захисту ділянок, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, держави-члени мають вжити відповідних заходів для уникнення забруднення або погіршення умов середовища проживання чи будь-якого порушення, що впливають на птахів, (…). Поза цими охоронними зонами, держави-члени повинні також намагатися уникати забруднення або деградації місцеперебувань.
Стаття 5
Без шкоди для положень статтей 7 і 9, держави-члени вживають необхідних заходів щодо створення загальної системи захисту для всіх видів птахів, згаданих у статті 1, забороняють, зокрема:
(А) навмисне вбивство або захоплення будь-яким способом;
(Б) умисне знищення або пошкодження їх гнізд та яєць, видалення гнізд;
(В) вилучення яєць з дикої природи та зберігання цих яєць, навіть якщо вони порожні;
(Г) навмисне турбування цих птахів, особливо в період розмноження і вигодовування пташенят, (…);
(Е) утримання птахів, на які заборонено полювання і їх утримання.
Стаття 6
1.Без шкоди для положень пунктів 2 і 3, держави-члени мають заборонити, для усіх видів птахів, згаданих у статті 1, продаж, транспортування з метою продажу, зберігання з метою продажу і продаж живих або мертвих птахів та будь-яких легко пізнаваних частин або похідних тіла таких птахів.
2. Діяльність, зазначена в пункті 1, не повинна бути заборонена стосовно видів, зазначених у Додатку III / 1, за умови, що птахи були добуті або придбані легально.
3. Держави-члени можуть, для видів, перелічених у додатку III / 2, дозволяти на своїй території види діяльності, зазначені в пункті 1, передбачивши певні обмеження, за умови, якщо птахи добуваються легально.
Країни, що бажають мати такий дозвіл [на полювання на видів, зазначених у Додатку ІІІ/2], мають, насамперед, звернутися до Комісії з метою вивчення, спільно з останньою, чи торгівля зразками таких видів
призведе (…) до змін в чисельності населення, географічному
розповсюдженні чи репродуктивній швидкості видів, що знаходяться під загрозою на всій території Співтовариства. …[якщо існуватиме ризик для виду], Комісія направляє рекомендації для відповідної держави-члена про те, що незгодна з таким використанням виду. Якщо Комісія вважає, що такого ризику немає, вона відповідно проінформує про це зацікавлену державу.
Рекомендація комісії має бути опублікована в Офіційному журналі Європейського Співтовариства.
Державам-членам надається дозвіл відповідно до цієї перевірки на регулярній основі
(…).
4. Комісія здійснює дослідження з біологічного статусу видів, перелічених у Додатку III / 3 та про вплив маркетингу на такий статус. Вона повинна представити не пізніше, ніж за чотири місяці до терміну, зазначеного в Статті 18 (1) цієї Директиви, звіт і свої пропозиції Комітету, згаданого в статті 16, з метою Рішення про вступ таких видів у Додаток III / 2. В очікуванні цього рішення, держави-члени можуть застосовувати існуючі національні правила для таких видів без шкоди для положень пункту 3 цього Положення.
Стаття 7
1. Завдяки певній чисельності, географічному розподілу і репродуктивному потенціалу, види, занесені до Додатка II, можуть бути об’єктом полювання відповідно до національного законодавства. Держави - члени забезпечують, щоб полювання на ці види не ставило під загрозу зусилля по збереженню їх в межах ареалу.
2. Види, зазначені у Додатку II / 1, можуть бути мисливськими на морських і сухопутних ділянках, де ця директива застосовується.
3. Види, зазначені у Додатку II / 2, можуть бути мисливськими лише в державах-членах, в яких це дозволяється Директивою.
4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб практика полювання, у тому числі соколине полювання, (…), відповідала принципам розумного використання та екологічно збалансованого управління видів (…)
Стаття 8
1. Щодо полювання, лову чи знищення птахів, відповідно до цієї Директиви, держави-члени повинні заборонити використання всіх засобів, механізмів або методів, використання яких веде до великомасштабного або неселективного знищення або здатне викликати місцеві зникнення видів,
2. Крім того, держави-члени повинні заборонити полювання з видів транспорту, і в умовах, зазначених у додатку IV (б).
Стаття 9
1.Держави-члени можуть відступати від положень статей 5, 6, 7 і 8, , з наступних причин:
-(А) - В інтересах суспільної охорони здоров'я і безпеки,
- В інтересах безпеки польотів,
- Для запобігання серйозних збитків посівам, худобі, лісам, рибальству та води,
- Для охорони флори і фауни;
(Б) для цілей наукових досліджень (…);
(…)
2. При відступах має бути зазначені:
- Види, яких це стосується,
- Кошти, механізми або методи, дозволені для захоплення або вбивства,
- Умови, за яких ці відступи мають бути надані,
- Органи, уповноважені оголошувати, які засоби, ким і в яких межах можуть бути застосовані
- Контроль, що має проводитися.
3. Щороку держави-члени повинні направляти Комісії доповідь про хід виконання цієї статті.
4. На основі наявної в неї інформації, зокрема, інформацію, передану
до неї відповідно до пункту 3, Комісія забезпечує, щоб ці відступи не були несумісними з цією Директивою. (…)
Стаття 10
1. Держави-члени повинні заохочувати дослідження, як основу для захисту,
управління та використання населенням усіх видів птахів, згаданих у статті 1.
2. Особлива увага повинна бути приділена дослідженням та роботі за темами, які перелічені в Додатку V. Держави-члени направляють Комісії будь-яку інформацію, необхідну для прийняття нею відповідних заходів для координації досліджень і робіт, зазначених у цій статті.
Стаття 11
Стаття 12
1. Держави-члени направляють Комісії кожні три роки, починаючи з дати
закінчення строку, зазначеного у статті 18 (1), звіт про реалізацію національних Положень, прийнятих на її основі.
2. Комісія повинна підготувати кожні три роки зведену доповіді на основі інформації, згаданої в пункті 1. Ця частина проекту доповіді, що охоплює інформацію, надану Державами-членами, повинна бути направлена владі держави-члена для перевірки. Остаточна версія доповіді повинна бути спрямована державам-членам.
Стаття 13
Застосування заходів, прийнятих на виконання цієї Директиви, не може привести до погіршення існуючої ситуації в галузі збереження видів птахів, згаданих у статті 1.
Стаття 14
Держави-члени можуть встановлювати більш суворі захисні заходи, ніж ті, що передбачені цією Директивою.
Стаття 15
Стаття 16
1. Для цілей поправок, зазначених у статті 15 цієї Директиви, створюється Комітет для адаптації до технічного і наукового прогресу (далі іменований "Комітет"), що складається з представників держав-членів і очолюваний представником Комісії . Комітет розробляє свої правила процедури.
Стаття 17
1. За процедурою, викладеною у цій статті, яким необхідно слідувати, питання повинні бути віднесені до комітету, або за його власною ініціативою або на прохання представника
держави-члена.
2. Представник Комісії представляє в Комітет проект заходів, які будуть
прийняті. Комітет повинен представити свою думку щодо проекту в термін, встановлений Головою з урахуванням терміновості питання. Він приймає рішення більшістю в 41 голос, (…) Голова не бере участь в голосуванні.
3. (А) Комісія приймає заходи, у відповідності з
думкою Комітету.
(Б) Якщо передбачені заходи не відповідають думці Комітету, (…), комісія негайно представляє пропозиції Раді про заходи, які повинні бути прийняті. Рада приймає рішення кваліфікованою більшістю.
(…).
Стаття 18
1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, регламенти та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви протягом двох років з моменту повідомлення. Вони повинні негайно
інформувати про це Комісію.
2. Держави-члени повинні передати Комісії тексти основних положень
національного законодавства, які вони приймають у сфері, регульованою цією Директивою.
Стаття 19
Ця Директива адресована державам-членам.
Люксембург, 2 квітня 1979 року.
Від імені Ради
Президент Ж. Франсуа-Понсе
Консультацію надав юрист Андрей Довбенко
:: до розділу : Охорона